Гогольфест 2013: день первый

Гогольфест 2013

Гогольфест 2013 состоялся! И сейчас, когда в ангарах электромеханического завода на Выдубичах в Киеве, осела пыль от стоп тьмы зрителей, журналисты отписали эту тему и гоняются за новыми сюжетами, предлагаю вашему вниманию фото-обзор наиболее ярких и зрелищных моментов фестиваля. Все материалы цикла предоставлены Оксаной Бровко, фото за авторством Виктора Сербина, Владимира Шуваева, Никиты Юренева.


Гогольфест 2013

Само действо фестиваля состояло из театральных перфоменсов, демонстраций фильмов, музыкально-поэтической программы.  

Гогольфест 2013
Организаторы словно задумали сразу оглушить зрителя и вывести его из состояния уравновешенного благополучия...

Гогольфест 2013
шокировав, ввести в транс...

Гогольфест 2013
непредсказуемого, ирреального мира, где герои живут на пределе человеческих возможностей, конвульсируя под натиском пожирающих их чувств и желаний. 

Гогольфест 2013
Экспериментальный ансамбль постакадемической музыки Ensemble Nostri Temporis представил серию концептуальных произведений.

Гогольфест 2013
Хореографией рулил Валентин Цзин. В своих первоменсных постановках он, в этот промозглый дождливый вечер, безжалостно оголил босых актрис, самоотверженно гревших теплом своих тел металлические и бетонные подиумы.

Гогольфест 2013

Гогольфест 2013
Любовь к искусству, свет софитов и взгляды зрителей согревали их.)

Гогольфест 2013
А железно-полотнянный призрак Гоголя, упираясь в каркас крыши и сверкая огнем из десниц, молчаливо взирал на потомков, размышляя над метаморфозами искусства современного. Да, Гоголь, сельские вертепы перенеслись нынче в пустующие заводские цеха. Твое воображение бессильно передать весь ужас, перемоловший жерновами сотни миллионов жизней с твоим уходом. И вот сейчас стоят они перед тобой, треть, что отвергает благополучие традиционного, предпочитая мир неизведанный, в котором, по своим правилам, построят они свое счастье, и не будет оно походить на счастье родителей. Гогольфест продолжается!)  

Обозревал Влад Роенко, арт-блогер

Галерея Wunjo-Art: Элеонора Обухова, Я подарю тебе Мир! (Киев, 2-22 окт)


С 2 по 22 октября 2013 года, в киевской галерее «Wunjo-Art» («Вунджо-Арт») пройдет выставка живописи Элеоноры Обуховой: «Я подарю тебе Мир!». Зритель увидит пейзажную и фигуративную живопись художницы в стилях «реализм» и «символизм».

Боттега Галерея: Денис Струк, "Кислород" (Киев)



Боттега Галерея представляет персональный проект Дениса Струка «Кислород».

В своем творчестве Денис Струк облекает в современную форму древнее, скрытое и очевидное одновременно содержание, знакомое каждому, существующее где-то в глубинах подсознания. На это намекает само название проекта: кислород – простой, прозрачный, незаметный, но присутствующий в каждом нашем дыхании, пронизывает жизнь, обуславливает ее. Это самый общий образ, он объединяет в себе ряд разобщенных деталей, сплетающихся в цельный холст жизни. 

Такие детали Денис Струк отображает в своих работах, экспериментируя с материалами и цветами, играя со зрителем, понимая – каждый вдох уникален, ведь он происходит здесь и сейчас. Тем не менее, циркуляция кислорода в организме неостановима. Неостановимо и движение коллективного, общего, основного, к недрам которого обращается художник.


ArtExpoUA


Центр української культури та мистецтва: Альфонс Кулаковський "…звідти і звідси…" (Киев, до 11 окт)


Альфонс Кулаковський створив близько шести тисяч картин, які малював протягом кількох десятків років в Алма-Аті, Самарі, Москві, у Вармії та Мазурах. Чудовий колорист, він виставлявся у багатьох країнах світу – одна з наймасштабніших експозицій була представлена 2009 року у Брюсселі. Побачені у різних куточках світу краєвиди, такі далекі і відмінні від рідних, перенесені на полотно, завдяки Кулаковському стають надзвичайно близькими. Кулаковський сприймав їх міццю своєї душі, силою уяви. 

На полотні перед нами з’являється пейзаж строгий, чистий, соковито барвистий, реалістичний, як з матриці Господа Бога, а тому дивовижний. Митець не прикрашає, не пояснює, не описує, не коментує – залишає це глядачу. Фрагменти сільського обійстя чи будинку, силует на польовій дорозі чи речі щоденного вжитку – усе це щире і правдиве. Адже, як вважає Кулаковський, «немає нічого більш мистецького, ніж любов до природи». 

На долю Альфонса Кулаковського випало стільки випробувань, що вони, здавалось би, могли зламати найстійкішу людину. Народився художник 1927 року поблизу Бердичева, але вже за кілька років разом з батьками був засланий до Сибіру. У 17 років втік до Казахстану. Саме там, в Алма-Аті, Кулаковський вчився живопису. 

Більша частина його життя минула в Казахстані та Росії. Лише 1999 року Альфонсові вдалося на постійно оселитися у Польщі, у Вармії та Мазурах. Як зізнається сам майстер, він народився... кілька разів. Уперше – це був його прихід на світ, чого не пам’ятає; вдруге – коли в костелі в Бердичеві почув звук органу, що пробудило в ньому душу вразливої людини, втретє – коли побачив намальований на швидку руку ескіз вулички з домами – і зрозумів, що з допомогою картини можна відображувати реальність – в той момент власне став художником. І нарешті четверте народження, майже 83-ох річного погорільця, який після втрати у вогні всього свого нажитого до цього часу добра, починав нове життя, в тому числі, а може передовсім, життя художнє. 

З 27 вересня до 11 жовтня у Центрі української культури та мистецтва будуть презентовані 44 живописних полотна майстра. Ця виставка стане першим поверненням художника до рідного краю.



ArtExpoUA


Дом Художника: выставка ко Дню художника (Киев, с 11 отк)


11 октября в Центральном доме художника в Киеве начнется выставка посвященная Дню художника. Организаторы обещают выставить 700 полотен, созданных авторами за 75-летнюю историю Союза художников Украины из 459 городов. Многие работы из запасников зрители увидят впервые. К открытию выставки планируется издание каталога. Среди художников, желающих попасть в каталог по результатам интернет-голосования, объявлен конкурс. Аналогичные выставки готовят ряд галерей и учреждений культуры.


ArtExpoUA

Музей Гетьманства: Переплетіння часу. Від Трипілля до наших днів (Киев. с 1 окт)


Молоді й талановиті – так можна сказати про трьох сестер з м.Луцьк, які 1 жовтня відкриють виставку своїх картин в київському музеї Гетьманства на Подолі. Молоді художниці з Волині представлять київській публіці серію робіт, в яких відображено настрої, колорит та історичні мотиви, починаючи з часів Трипілля і до наших днів. Глядачі зможуть побачити і трипільських красунь, і козаків з шаблями і сучасних героїв.

«Найбільше любимо малювати людей, — каже 19–річна Ксеня. — Із раннього дитинства я цікавлюся портретами і найохочіше працюю саме в цьому жанрі. Герої моїх картин — знайомі, сестри, цікаві незнайомці, яких бачу навколо. Іноді друзі самі просять їх намалювати, а деколи буває, що побачиш на вулиці людину і розумієш, що хочеш зберегти її образ на полотні. Тоді підходжу і знайомлюся, прошу номер телефону».

Рідна сестра Ксенії, 25–річна Іванна, віддає перевагу скульптурі та промисловому дизайну, виготовляє ляльки в народних убраннях. Однією з найкращих своїх картин дівчина вважає портрет Лесі Українки. "Ми любимо свою історію і культуру, про які можна багато розповідати, і за посередництвом картин також", — каже дівчина.

Їхня двоюрідна сестра Олена Звягінцева, 24 роки, свого часу намалювала голлівудського актора Леонардо ді Капріо. А в березні цього року під час гастролей у Києві американський співак Адам Ламберт отримав у подарунок від волинської художниці свій портрет. "Мрію, щоб світ дізнавався більше про Україну, — пояснює Олена. А портрети малюю, бо хочу пізнавати різні характери".

У картинах сестер відчувається енергетика, образи здаються живими й динамічними, бо вдається поєднати характер, настрій та вишуканий колорит.
Художниці вдосконалюються також у жанрі іконопису. Їхні роботи прикрашають багато волинських храмів та печери у Києво–Печерській лаврі. 

Ксенія Дацюк, Гуцульська осінь
Ксенія Дацюк, Гуцульська осінь

Олена Звягінцева, Водяна німфа
Олена Звягінцева, Водяна німфа

Івання Дацюк - лялька Мавка
Івання Дацюк - лялька Мавка

ArtExpoUA

«Мистецтво Слобожанщини»: Выставка женского портрета "Золотая" (Харьков, до 2 ноября)


С 3 октября по 2 ноября в галерее «Мистецтво Слобожанщини» областного центра культуры и искусства пройдет выставка женского портрета «Золотая». Харьковские художники Юрий и Константин Савченко, Валерий Залищук, Василий Ганоцкий, Виктор Чаус, Нина Вербук, Александр Мосин, Олег Омельченко, Олег Станичнов, Сергей Кондратюк раскрывают дух осени через женские образы.

Изобразительное искусство, на всех этапах своего существования, неразрывно связано с репрезентацией женщины как объекта обожествления, поклонения,вожделения. Женский образ трансформируется во временных и стилистических рамках, но неизменно остается желанным для кисти художника и взора зрителя. 

Феминное начало в большинстве культур мира традиционно связывают с плодородностью, мягкостью, переменчивостью, ветреностью, капризностью. Эти же черты характеризуют и осеннюю пору года. Женщина в глазах художника всегда остается непредсказуемой и прекрасной в своих проявлениях, как и осенняя стихия. Вечное желание понять женскую природу подарило миру бесценные образы – от Мадонны до Одалиски. 

Экспозиция «Золотая» демонстрирует современное видение и понимание представителями разных поколений художников естественности, женственности и гармонии. Романтичная и резкая, спокойная и взволнованная, яркая и приглушенная осень, увиденная живописцами через разнообразные проявления в образах женщин, предстанет перед зрителем, чтобы показать несокрушимую силу красоты. 
Проект «Золотая» репрезентирует осень в стилистическом и колористическом разнообразии женских портретов, открывая дверь для встречи «золотого» периода в жизни природы. 

Открытие выставки – 3 октября 2013 года в 17.00.
Вход свободный!
________________________________________________________________
Адрес: Госпром, 4-й подъезд, 1-й этаж (вход со стороны площади Свободы)
Время работы: ВТ – СБ, 11:00 – 19:00, без перерыва.
Тел. / Факс: (057) 717-10-40
e-mail: oblgallery@rambler.ru 



ArtExpoUA

Тихий протест 70 -х: НХМУ змінив назву (Киев, с 20 сент.)


На честь виставки " Тихий протест 70 -х" головна культурна інституція країни офіційно повернулася до назви, яку носила в 70-х - "Державний музей українського образотворчого мистецтва".

Вже 20 вересня в стінах Національного художнього музею України відкриється перша в історії незалежної України виставка «сімдесятників ». Широкій аудиторії представлять понад 120 робіт , багато з яких будуть експоновані вперше . Щоб підтримати дух сімдесятих і залучити до виставки додаткову увагу, Національний музей повернувся до назви , яку носив сорок років тому . Першим кроком на шляху до перейменування стала заміна таблички на фасаді - наступні 10 днів кияни та гості столиці зможуть відвідати "Державний музей українського образотворчого мистецтва" .



«Я вважаю , що це дуже сміливий експеримент художнього музею , який демонструє бажання трансформувати інституцію в актуальну майданчик культурного обміну » , - каже куратор проекту «Тихий протест 70- х » Євген Березницький .


Останній раз Національний художній музей України змінював свою назву в 1994 році, після утворення незалежної української держави . До цього в зміні назв музею відбивалися складні процеси життя країни і етапи становлення вітчизняної музейної справи . Та , в 1899 інституція носила ім'я Київського міського музею старожитностей і мистецтв , в 1904 - змінила його на Київський художньо -промисловий і науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича , в 1919 після націоналізації музей став називатися 1- м Державним , з 1924 - Всеукраїнським історичним імені Тараса Шевченка , з 1936 - Державним українським , з 1939 - Державним музеєм українського мистецтва. Під час німецької окупації Києва в 1942 році музей був об'єднаний з колекцією російського мистецтва під загальною назвою Державний музей східноєвропейського мистецтва.


"Тимчасове повернення музею старої назви - спроба ввести сучасного глядача в контекст 70х , нагадати про художні події тих років. 1970і роки для музею - час великих змін . У 1972 музей наново відкрився після реконструкції , представив нову розширену експозицію. Це час активної міжнародної діяльності , завдяки якій кияни змогли побачити виставки «Скарбниця гробниці Тутанхамона » , « Західноєвропейське мистецтво з колекції Арманда Хаммера » , « Золото доколумбової Америки» та інші. Зали не вміщали всіх охочих , а біля музею утворювалися довгі черги » - каже Юлія Ваганова , заступник генерального директора НХМУ з виставкової роботи та міжнародних зв'язків.

Нагадаємо , що « Тихий протест 70 -х» представить кращі живописні та графічні роботи ( пейзажі , портрети , сюжетні композиції) понад двадцяти авторів , серед яких один з послідовних адептів «суворого » стилю Владислав Мамсиков , майстер ліричної картини Зоя Лєрман , одеський нонконформіст Олег Соколов , засновник « панічного реалізму » Петро Бєлєнок , метр натюрморту Валентин Реунов та інші.


Исторчник:  www.namu.kiev.ua


ArtExpoUA


Арт-центр "Мистецький коридор": Єва Бахар, "Зірка мандрів Олександра Вертинського"


Арт-центр «Мистецький коридор» запрошує на презентацію програми Єви БАХАР 
"Зірка мандрів Олександра ВЕРТИНСЬКОГО". У програмі: пісні на вірші Олександра ВЕРТИНСЬКОГО та музику Єви БАХАР у сучасному аранжуванні; картини Єви БАХАР – ілюстрації до даної програми (живопис). 

Єва БАХАР – автор і виконавиця музичних мініатюр, актриса, аранжувальник, дизайнер аксесуарів і одягу, мистецтвознавець, педагог, піаністка, спіачка, художниця (графіка, живопис). Випускниця музичного факультету Середньоазійського педагогічного інституту культури ім. Аль-Фарабі. 

У доробку мисткині – персональні виставки графіки та живопису, мистецькі публікації в журналі Стиль & Дом, робота в Одеському театрі музичної комедії ім. Михайла ВОДЯНОГО, а також літературно-музичні програми: Argento, Одеса – Москва – Одеса, Незнайомий Олександр ВЕРТИНСЬКИЙ, Присвята артистам слов’янської естради початку ХХ століття, програма авторських пісень, благодійна акція Вечір одного портрета, перформанси Музичні образи літературних композицій і Поетичні перлини в живописі та музиці. 

Вечір відбудеться 14 вересня 2013 року, о 19.00, за адресою: вул. Борщагівська, 154, торговельний центр Аркадія, 2-й поверх. Вхід – вільний.

Юлія ОМЕЛЬЧУК (PR-директор Єви БАХАР): 275-63-61, (050) 281-10-20




ArtExpoUA


Галерея "Почерк": Алексей Анд, арт-проект «Симфонии земных структур»


20 августа  - 22 сентября
Вилла Елена, галерея "Почерк", Ялта, ул. Краснова, 2 

Как соединить глубину смысла и коммерческий успех? Творчество Алексея Анда подтверждает, что настоящее мастерство всегда находит своего почитателя. В середине девяностых, картина молодого киевского художника Алексея Анда с мистическим названием «Фатальность» стала лидером первого аукциона современной украинской живописи «L1» в Национальном художественном музее (Киев). Она ушла за рекордную в то время сумму – 7 тысяч долларов. Имя автора не сходило со страниц газет и журналов, а эксперты IV–V международных фестивалей внесли Алексея в топ-20 лучших художников Украины.

Это признание не было случайным, поскольку уже дипломную работу Алексея Анда, монументальное полотно размером пять на два метра «Древняя Русь», международные эксперты на выставке «Современное украинское изобразительное искусство» (1991) в Чикаго (США) оценили в 150 тысяч долларов. Изобретательные злоумышленники в Америке даже пытались завладеть работой, однако, к счастью, в дело своевременно вмешался Интерпол. Сейчас картина находится в коллекции Национального резервного банка Украины.


Работы на выставке «Симфония земных структур», сочетают в себе невероятную глубину и смысловую наполненность с высочайшим мастерством художника.  Его авторский стиль объединил технику древнерусской темперной живописи, многослойные лессировки, использованные основателем масляной живописи Ян ван Эйк, и энкаустику. 


Плененный красотой Крыма и, в особенности – Карадага Алексей Анд оживляет безмолвные каменные глыбы, наделяя их человеческими ликами, которые мистически проступают на полотне «Сон Карадага». Его картины открывают мир вселенской гармонии и красоты, воплощенный в символических ликах пробуждающихся древних скал, медитативных состояниях природы и загадочных, а порой игривых, образах в работах «Дамские пальчики», «Метель», «Дивное утро». Погружаясь в их созерцание, мы начинаем ощущать себя частью вселенной, размеренно живущей по законам мироздания. 


Работы из серии «Хранители древности», представленные на выставке, отображают стремление автора к поиску своих истоков и в лабиринтах прошлого и нахождению себя в настоящем. Помимо холста, Алексей Анд использует новый материал – дерево. 
По его словам,  старинная доска сама начала «диктовать» тему. Автору оставалось лишь всматриваться в текстуру и, повинуясь внутреннему видению, воссоздавать «схваченный» сюжет. Так появились на свет «Хранитель печатей», «Хранители древности» и «Тридцать серебряников».

Однако в полной мере новаторство художника проявилось в серии работ «В поисках взаимосвязи», где он впервые соединяет инсталляции с живописным полотном. Благодаря этому достигнута возможность большей вовлеченности зрителя в процесс «игры» со свободными ассоциациями, на котором и основан принцип «ассоциативного символизма».


Автор не обозначает, а намекает, вместо точек ставит многоточия и осознанно провоцирует нас на участие в процессе сотворчества, подталкивает к продуцированию все новых и новых ассоциаций, не ограниченных стереотипами и условностями. Алексей Анд отходит от шаблонов традиционного понимания символов и дает зрителю полную свободу собственным интерпретациям увиденного.

Светлана Стоян
Кандидат философских наук
арт-критик, куратор арт-проектов

«Есть вещи, которые даются не от земной грамоты, а от какой-то невидимой силы. Проходит время – и ты удивляешься: «Или ты это сделал, иль не ты?» Сюжетная линия Алексея Анда растворяется в высокой духовности. Я считаю, что сюжет – это иллюстрация. А касательно духовности – это наивысшее проявление, и в этом проявлении творить не каждому удается.


Я хорошо знаю Алексея Анда как профессионала, как мастера – мастера рисунка, мастера живописи и композиции. В его творчестве элементы профессионализма как ремесла исчезают – и начинается настоящее искусство. Этим владеет Алексей Анд – мой любимый ученик».

Николай Стороженко
Профессор, академик НАМУ
Народный художник,
лауреат государственной премии Украины
им. Т. Г. Шевченко



ArtExpoUA


Музей Гетьманства: Ольга Іванова "Хвиля натхнення", Юрій Смукович "Малюю голкою"

Ольга Іванова


4 - 23 вересня 2013. 
Ольга Іванова народилася 7 травня 1979 р. у Херсонській області. (Проживає в смт. Коцюбинське, Київської обл.) 1995-1999 роки навчалася в Бериславському педагогічному училищі. У 2003 р. закінчила Херсонський державний університет.

Неабияку роль у формуванні творчого розвитку зіграв Заслужений художник України Боженко Василь Артемович. Не дивлячись на те, що митець не має академічної освіти, її роботам властива самобутність техніки, яскравість кольорів, а надто - неймовірно щире, відверте посилання аудиторії.

Смукович Юрій народився 30 березня 1962 року в селянській сім’ї на Херсонщині Новокахоському районі село Дніпряни. Нині проживає в с. Орджонікідзе Криворізький район Дніпропетровська обл. Він представив роботи створені унікальною технікою малюнку голкою, де відображена тонка передача кольору ниткою та представлений новий погляд на картини великих майстрів. 

На початку ХХІ століття широкого розповсюдження набуло вишивання краєвидів хрестиком, а вишивання гладдю, «малювання» голкою, є унікальним явищем на Криворіжжі.

Ольга Іванова
Ольга Іванова


Юрій Смукович
Юрій Смукович

Юрій Смукович
Юрій Смукович

ArtExpoUA


Музей Кавалерідзе: "НАТЮРМОРТ". Виставка картин об'єднання художників "Новий реалізм"



Неформальне об'єднання художників "НОВИЙ РЕАЛІЗМ" продовжує знайомити любителів і професіоналів мистецтва з новими іменами і картинами, виконаними в реалістичній манері. 

Виставка 13.09 об'єднала не тільки одеських, а й харківських художників. Представлені в експозиції роботи виконані молодими авторами, учнями і самостійними майстрами. У своїх роботах художники спираються на традиції ренесансного мистецтва, що має гуманістичну спрямованість, на роботи майстрів російської, радянської та пострадянської реалістичних шкіл.

Звернення до жанру "натюрморт" не випадкове, це послідовний розвиток концепції "реалізм очима нових художників", ще один привід подумати про школу і традиції, їх роль і місце в сьогоднішньому мистецькому контексті.
На виставці будуть експонуватись дві картина знакових одеських митців –
Віталія Алікберова та Миколи Степанова.

Таким чином, організатори прагнуть показати різноманітність бачення такого традиційного жанру, як натюрморт представниками старшого покоління одеських майстрів і прикрасити експозицію їхніми видатними творами.
Віталій Алікберов - визначний живописець,філософ і митець, вчитель багатьох одеських художників. Більше двадцяти п’яти років викладав в Одеському художньому училищі ім.М.Б.Грекова, засновник школи нового релістичного малюнку в Одесі.

На виставці представили свої роботи: Юлія Грачек, Катерина Білетіна, Ольга Пірумова, Марина Яндоленко, Вадим Суворов, Павел Лисий, Олексій Лучніков, Єгор Дулін, Глеб Мартіросьянц, Василь Йолохов, Ренат Беркуца, Іван Савенко, Артур Ізрайлян, Максим Аксьонов, Володимир Новаковець, Леонід Багрій.


ArtExpoUA

8bit Gallery: Игорь Коновалов, персональные проекты Инфа и Infodelika



Проект «Инфа» Игоря Коновалова демонстрирует зрителю информационный мир, охваченный новой эрой медиа и тотальных современных технологий. Как признается сам автор, «показать невидимую жизнь «инфы» в нашей реальности способна живопись, возникающая в результате неконтролируемых психических импульсов, помноженных на аккумуляцию времени. Не мультимедийные фото, видео-анимация, а именно живопись призвана прервать привычное короткое зрение считывания технических образов тиражируемой продукции, восполняя утрату закоулков тайных глубин». Под этим тегом художником были созданы яркие информационные атомы в виде зайцев, захватившие наше жизненное пространство.

КалитаАртКлуб: Ніколай Рапай. "Торкнутись Таємніці"

В рамках проекту "Мистецтво на папері". Новий виставковий сезон у КалитаАртКлубі відкриється персональною виставкою видатного майстра українського мистецтва - скульптора Ніколая Рапая. "Торкнутись таємниці" - це, за словами мистецтвознавця Ігоря Диченка , спроба "сучасного прочитання євангельських сюжетів...Новозавітні мотиви передані в сумирній , наче молитовній, колористичній гамі з великою, хоч і стриманою, емоційністю та драматизмом. Невеликі за розміром композиції наче випромінюють світло,вони поетичні та лаконічні, бо наслідують в цьому Святе письмо."




ArtExpoUA

Чайная фабрика: Арт-проект «Некермания». Вадим Харабарук (Ужгород)

ЭЦСИ «Чайная фабрика» впервые представляет творчество ужгородского художника Вадима Харабарука в Одессе. В современном украинском искусстве автор представляет художественную группу «Поптранс». Уверенно можно сказать, что в южном регионе современное искусство Закарпатья остается совершенно неизвестным зрителю. «Некермания» – камерная выставка о совершенно не камерной действительности, о совпадениях иронического с реальностью, рождающих ситуативные интерпретации в искусстве.

«Поптранс» (популярная трансформация) – название группы художников, имеющихмежду собой определённое количество точек соприкосновения (совпадения и несовпадения мнений) в сфере способов визуальной, текстовой и вербальной интерпретации предметов и идей искусства, юмора, ширпотреба, фильмов, музыки и вообще действительности. 

Название группы не имеет ничего общего с музыкально-электронным течением «транс». Идейно-эстетическая программа появилась зимой 1996 года в результате совместных размышлений Вадима Харабарука и Петра Пензеля. К этому времени они вместе с Робертом Саллером уже утвердились в амплуа «скандальных» художников на ужгородской художественной сцене, демонстрируя радикальные формы и направления. Например, к 50-летию Закарпатского союза художников они осуществили уличную акцию - «одухотворение праздника с помощью инсталляции образов Й. Бокшая и А. Эрдели». В этом составе в 1997 году была проведена первая выставка группы, в разных медиа: инсталляции, видео-арта, фотомонтажа. Авторы представили зрителю привычные вещи в непривычных качествах.

Ужгородские художники – Вадим Харабарук, Петр Пензель, Роберт Саллер, Павел Ковач – весной 1998 г. представили в киевской галерее «РА» свои живописные работы. Экспозиция возрождала дух и стиль американского искусства конца 50-х – начала 60-х годов – женские лица-стереотипы, заимствованные из рекламы и комиксов тех лет. К группе присоединились художники «пан V-ФМ№651549» и Павел Ковач.



ArtExpoUA


Dymchuk Gallery: Персональная выставка Игоря Гусева "Платформы вечности"

Dymchuk Gallery представляет персональную выставку художника галереи Игоря Гусева «Платформы вечности». На выставке будут представлены живопись и инсталляций, созданные специально для нового проекта.

«В работах этой серии сразу обращаешь внимание на предметный аромат ретро. Радиоточка. Дама в бэрете. Мороженщица за старинной будкой-каталкой с белым тентом. Строй юных морячков. Мужчина в шляпе. Что-то такое из моего детства 60-х. Можно предположить, что это отзвук детских воспоминаний автора, но он родился только в 1970-м.  Вдруг возникают парадоксальные анахронизмы. Автомобиль из 50-х на фоне современных новостроев. Картина с двумя мужскими фигурами под радиоточкой называется «Петр, где айфон?»

«Разрушай, чтобы жить!» - название одной из инсталляций проекта. Может быть, платформа вечности строится из деструкции непреодолимых стен между эпохами? Из предельного обнажения того факта, что совершенно необходимый нам вещный мир, который маркирует календарное время, всего лишь антураж, реквизит без невидимых, но не рвущихся каналов связи между «просто людьми». А как иначе мы могли бы ловить кайф от египетских росписей, переживать за героев Софокла, понимать, что действительно как-то неладно в датском королевстве?» 



ArtExpoUA


Щербенко Арт Центр: Марія Куликовська, "Без назви"

З 5 по 21 вересня в просторі Щербенко Арт Центру буде представлено проект Марії Куліковської "Без назви".

Проект Марії Куліковської “Без назви” мотивує глядача до інтуїтивно-чуттєвого способу знайомства з мистецтвом, оскільки не пропонує конкретного вербального маніфесту у вигляді назви або концепції. Назва проекту – це вже антитетичний спосіб артикулювати свободу інтерпретацій, відсутність вектору можливих прочитань робіт глядачами. “Без назви” – це парадоксальне поєднання відсутності меседжу із зарядженістю смислами, продукованими заяложеністю висловлювання.

Даний проект – це поле для експерименту, як авторського, так і глядацького, експерименту з перформативним характером творчості Марії Куліковської, експерименту з предметами мистецтва, сповненими енергії автора.



ArtExpoUA